| Тип: | сценка. |
| Жанр: | нейтральный. |
| Язык: | украинский. |
| Время: | ~30 мин. |
| Библия: | Матвiя 10:32-33, Луки 19:10 |
| Возраст: | без ограничений. |
| Тематика: | Значення Різдва для окремої людини, Як прихід Христа зміним долі окремих людей, |
| Актеры: 26 | 7 авторов, ангол, волхв 1, волхв 2, волхв 3, Ірод, Центуріон, Книжник, юдей 1, юдей 2, юдей 3, Закхей, Фарісей-книжник, Учень, Прислужник, Грішниця, Голос Христа за кадром, массовка (5-10), прохожий 1, прохожий 2, Мартін Лютер, Єпископ, Священик 1, Священник 2, Священик 3, |
| Декорации: | костюми для всіх, Музика для кожного акта окрема, |
| Сложность: | 7 из 10. |
Рукопись:
Сцена 1
Сцена Різдва
(На сцені біля вогнища сидять декілька пастухів. Гріють руки, тихенько переговорюються)
Різдвяна музика
Автор 1
О ніч свята – ти світу добра доля
В тобі живе подій глибинних суть
Віками сходиш ти над чистим полем,
Де мирні пастухи овець пасуть
Царі приходили, й відходили в минуле,
І слава геніїв бессмертя не зазнала,
І багатьох народів прах заснулий
Непам‘ять, мов у вічність огортала
Лише Господня зірка, ясно-ясно
Уже віки над грішним світом сходить,
Щороку післанець небес прекрасний
До нас усіх з новиною приходить.
Святої віри, стиглий, вісний колос
Дарує нам спасіння знову й знову,
І як колись над полем чути голос,
Що пастирям звіщає радість нову.
Ангел
Не бійтеся, я нині вам явився звістити радісну для вас новину. У місті Віфлиємі народився Спаситель світу, Божий Син.
Автор 1
І ось, у дивнім світі, вись небесна
Згубила темну непросвітну ніч
І пастухи почули спів чудесний,
І сил небесних величаву річ.
І раптом зникло дивне це відиння
Завмерли пастухи в бентезі явній
Послухавшись Господього веління
Гуртом рішили йти в Містечко славне
(Пастухи піднімаються, дивляться здивовано один на одного, рішають куди іти, і уходять зі сцени)
Занавес закривається
Перед занавесом, автор
Під музику
Автор 2
А вже палючими стежками йшли зі Сходу
Земні царі, вклонитися Царю вселенної,
Царю усіх народів, Месії світу,
Бо Його зорю вони побачили
Як віщий голос з неба,
Що кликав їх долати дальню путь
Вела їх до Христа душі потреба
І ось вони дари свої несуть
(До сцени підходять волхви)
Волхв 1:
Поклін усім!
Волхв 2:
Прийміть мої вітання!
Волхв 3:
Яка нагода дивна нас звела?
В 2:
Я йду за зіркою, що засвітилась рано,
Мені свістив народження Царя
В 1:
І я спішу до Нього поклонитись
Так може разом к Іроду підем?
В 3:
Розпитаєм, де Він міг родитись?
Або Царя рожденного знайдем?
( В цей час на сцені сидить Ірод с Центуріоном. Занавес відкривається)
Автор 2:
Близька вже ціль, на небу світлім фоні
Постав Сіон у сяйві голубім
Сіяє у зірках, мов Цар в короні
Й до себе манить він красою всіх
Центуріон:
О, цар, до тебе мудреці зі сходу
Ірод:
Нехай війдуть (мудреці заходять) Для чого ві в цей час?
В 1:
Владико, наша подорож далека,
З благоволінням вислухай ти нас.
Де цар Юдейський, той що народився,
Його зарю ми бачили усі.
Вже рік ідем до нього поклонитися
Від серця принести дари свої.
Ірод:
Де цар, що народився? Ось новина!
Такої вістки я іще не чув!
Нема царя другого в цій країні
Але стривайте, хай мені позвуть того,
Хто добре знає, що пророки про це говорять.
(Приводять книжника, він кланяється)
Ірод
Хотів би знати я, чи є в Ізраїлі якесь пророцтво,
Що вказує на зірку і Царя?
Книжник:
Авжеж, мій цар. Пророк Міхей звіщає,
Що від земель Юди вийде Той, хто є Месія,
Людям Богом даний, він спасе народ Ізраїль свій.
Ірод:
Де Він народиться?
Книжник:
В місті Віфлеємі!
Ірод:
Ви слухали? Ідіть же, не баріться,
А як знайдете немовля – назад до мене
Хочу я також піти Йому вклонитись
(Волхви кланяясь уходять)
Ірод:
Коли вони повернуться, то взнаю
Де народився цей майбутній цар,
Бо його швидко я позбутись маю.
Поки він є беззахісне маля.
(Волхви уходять)
Занавес
Музика
Автор 3
Пішли вовхи від нього, але Богом
Відкрити були всі думки злодія
Вказав Бог їм інший шлях додому,
Та захисти від Ірода Месію.
Начинається другая музика, трошки тривожна, але напівріздвяна
Автор 3
Маріє, чуєш, небо радіє!
На нескінченних його просторах
Ангельскі співи звучать про Месію
І слухають пісню люди і гори
А ти Немовля пригорнула до себе,
І цьому твоє материнське щастя,
Але пам‘ятай, що синівське серце
Належить знедоленим і нещасним
Син з неба зійшов, на те б Його воля,
Він влади б позбавив царів, фараонів,
І вічно, в немеркнучому ореолі
Володарем буи би на царськім троні
До Нього підходили б люди зі страхом,
Та грішникам в небо, хто двері відчинить?
Автор 2
Рождество Христа – Светоч Вечности,
Озаривший планету вдруг
В Вифлием пришел к человечеству
Не монарх, не судья, а Друг.
Приход Іісуса Христа, змінив судьби багатьох людей.
Сцена „Закхей”
Музики для Закхея, юдейська, не дуже весела,
Сцена закрита
(На авансцені зустрічаються 3 юдеянина.
Вітаються один з одним: „Шалом!”)
1-ий – (Гість с іншого міста) – Які новини в Єрихоні?
2-ий – (скептичний і злий) – Які можуть бути новини, крім поганих?
3-ій – (товариш другого) – Чому ти так кажеш? А я чув, що в місто завітав Іісус із Назарету!
1-ий – О! Я багато чув про Нього. Це великий Пророк, який чуда чинить! Дехто каже, що то Мессія!
2-ий – Та я не про те. Цього тижня закінчується строк сплати податку… А я так, ледь кінці з кінцями зводжу.
3 –ій – То попроси відстрочки.
2-ий – Та ти що, Закхей з мене шкуру здере!
1-ий - А хто такий Закхей?
2-ий – Це начальник митників, який збирає податки кесарю з нашої околиці. Ніколи нікого не пожаліє, ще й собі увірве. Живуть же такі звірі на світі. Кажуть він дуже багатий, але такий скупий!
3-ій – Тихіше, он, здається, він іде.
2-ий – Римський прислужник!
3-ий – Замовкни, кажу тобі.
2-ий – Кровопийця!
3-ий – Та тихо!
(підходить Закхей)
Закхей – Шалом! (троє вітають його)
Як справи?.. А що то за гамір на площі?
1-ий – Кажуть, Ісус із Назарету прийшов. Чуда робить.. Людей зцілює...
Закхей – о... Я стільки чув про цього праведника. О би Його побачити! Да там стільки народу – не проштовхнутися. Та ще зріст мене підводить. Напевне я не зможу. Що б таке придумати?...
2-ий – (в сторону) Ну хоч в цьому йому не поцастить (приміряє свій зріст до Закхея)
(Розкривається сцена, на ній смоковниця. Закхей біжить вілазить на дерево. На сцену виходять 6-7 людей і гомонять. Закхей виглядає із гілок смоковниці.)
Голос Ісуса
„Закхею, - зійди зараз додолу, бо сьогодні потрібно Мені бути в дому твоїм.”
(Закхей злазить, приходить крізь натовп, з радісним обличчам кидається з боку в бік не знає куди бігти)
Закхей – Господи! Яке диво! До мене? В мій дім? ( і до трьох юдеїв, які все ще стоять на авансцені) – ви чули? До мене Ісус іде на обід? І ви приходьте!.. всі приходьте...
Вибігає.
Занавес
1-ий - Ну, що ви на це скажете? Здається щось трапилось з вашим митником!
3-ій – наче нас на обід запросили...
2-ий – я не піду. Чого доброго чекати від цього змія?
3-ій – та пішли! Коли ще таке чудо побачиш? – „Щедрий Закхей!”... може дійсно обідом пригостять?...
Виходять.
В ідкривається занавес
(На сцені 6-7 чоловік – масовка лежать за обідом на підлозі. У центрі Закхей. Всі їдять, гомонять, серед них другий і третій юдеї.)
Закхей – Яка честь! Яка радість в моєму домі!!!. (кричить до слуг) – Кращого вина! І страви подавайте!
2-ий (до третього) Слухай, дивно якось, Ісус, кажуть, праведник, а до грішника в гостину зайшов. Сидить з ним, їсть, п‘є...
Закхей – (встає) Господи! Половину маєтку свого я віддам ось убогим, а кли кого скривдив буд чим – верну вчетверо.
(У другого і третього юдеїв обличчя витягуються в подиві. Гості, хто піднімає гроші, хто чаші с вином. )
Закхей – (підбігає до другого юдея, дає йому мішечок з грішми) – Візьми, кажуть у тебе проблеми.
(Сцена закривається. Закхей виходить на авансцену.)
Закхей – Щось зі мною трапилосья. Я наче прозрів. Як я жив до цього часу! Що чинив! Господь помилував мене. Спаіння пирйшло в мій дім!
Голос Ісуса
Син бо людський прийшов, щоб знайти та спасти, що загинуло.
Починається різдвяна музика
Автор 4
И сколько помнит себя вся вселенная
От первых дней и до дня настояцего, -
Бог был для всех Богом, без исключения!
Видел Он вся
к
ого, правду творящего
Бог Авраама, Исаака, Иакова
И для Закхея был любящим,
Он показал, как любит одинаково
Все человечество будет Он в будущем
Как, все народы, любя по Отечески,
Сына пошлет совершить искупление
И как умрет этот Сын Человеческий
Чтоб подарить всем живущим спасени.
Трагічна, дуже сумна, музика
Автор 5
Слезы мои осуши, проясни омраченное сердце,
К небу глаза подыми: Там Утешитель – Отец
Там Он твою сокрушенную жизнь, твой вздох и молитву
Слышит и видит. Стучися, веруя в благость Его
Если же силу души потеряешь в страданье и страхе,
К небу глаза подними: Силу Он новую даст.
Сцена «Грішниця”
Грішниця
Сцена 1
(на сцені двоє людей: книжник та його ученью Учитель поважно розходжує по сцені і з великою пихою промовляє:)
Книжник: Закон, сину мій, то є основа життя. Якщо ти пошануєш закон Божий – ти будеш пошанований людьми. Вивчай закон, сину мій! І ти станеш великим праведником! (починає завалювати стіл перед учнем сувоями з законом) Ось... І ось ще... І ще....
Учень: Так багато! Щоб усе це вивчити – життя не вистачить!
Книжник: (З почуттям власної гідності) Так! Учитись – єдина варта справа у житті. Учитись, учитись і ще раз учитись, як заповів... (задумується) Хто ж це заповів...? Ну не важливо. Важливий лише закон! Закон понад усе! Напиши його на одязі свому, на серці, на лобі, - скрізь ! Законом спасається людина!
Учень: Учителю! Ви, напевно, дуже свята людина. Як би я хотів знати стільки, скільки ви!
Книжник: О так! Слава Богу, ща я не такий як той митник, чи та блудниця, що живе на сусідній вулиці. Пощу двічі на тиждень, молюся, десятину даю...
Учень: Учителю! А що, для тієї блудниці немає ніякого шансу виправитися?
Книжник: Жодного! Пропаща душа!
Учень: Бідна жінка!... (з жалем)
Книжник: Та ти що? Це ж нікчемна людина, грішниця! Не варта жалості! З таким аморальним життям все скінчиться тим, що вона або опуститься вже на самісіньке дно, або її спіймають і вкаменують!
(Вбігає прислужник)
Прислужник: Учтелю! Там спіймали на гарячому оту розпусницю, що з сусідньох вулиці. Вас кличуть, щоб розсудити що з нею робити.
Книжник: (до учня) я ж казав! Ти дивися, я ще й пророк! Ходімо! Це тобі буде наглядний приклад, що стається з людиною, яка порушує закон.
Всі виходять.
Сцена друга
Люди стоять півколом (масовка)
Посередині – заплакана жінка. Натовп голосить:
- Покарати!
- Вигн ати її з міста!
- Ганьба!
- Таким не місце серед нас!
- Розгусниця!
- Геть звідси!
Жінка: ( тремтить плаче): Простіть, відпустіть...
Заходять прислужник, книжник і учень. Всі змовкають
Прислужник: Розсудіть, будь ласка, що вчинить цій жінці? Як говорить закон?
Книжник: (декламує) Людина, що чинить перелюб є злочинцем. Той, хто порушує закон гідний смерти! „Мойсей в законі звелів таких побивати камінням” (Ів 8-5)
Всі хапають каміння і починають гомоніти, розмахуючи руками:
- Вкаменувати!
- Вбити!
- Смерть!
- Ганьба!
( жінка здригається від кожного звуку, плаче кричать: Ой, рятуйте, ні, не треба.!
Учень: Цікаво, а що сказав би той Учителю з Назарету...
Голос Ісуса: Хто з вас без гріха, - нехай перший на неї той каменем кине! (Ів 8:7)
Учень: Учителю, а як же закон?
Книжник: (наче зловлений на гарячому озирається, а потім махає рукою і втікає)
Всі одни по одному розходяться, залишаючи жінку саму, яка озираєтья не знаючи куди йти і що робити.
Голос Ісуса: Де ж ті, жінко, що тебе оскаржили? Чи ніхто тебе не засудив? (Ів 8:10)
Жінка: (падає на коліна) Ніхто, Господи..
Голос Ісуса: Не засуджую й Я тебе. Іди собі, але більш не гріши. (Ів 8:11)
Жінка: Що це? Я прощена? Так! Господь звільнив мене! Боже! Я була така грішна і така нещасна! А тепер я маю в серці спокій! (повертається до зображення Ісуса) Господи, дякую Тобі! Ти смінив моє серце, допоможи тепер змінити і моє життя!
Голос Ісуса: Син бо людський прийшов, щоб знайти та спасти, що загинуло! ( Луки 19:10)
Різдвяна музика, починається ще на словах Ісуса.
Автор 6
В иллюминации страна,
Сверкают празднично бульвары
Но, кажущаяся новизна
О чем-то повествует старом
Встречал сограждан Вифлием,
Гостиницы ж- не для Марии.
Посланцу с неба, между тем,
Придется в ясли лечь сырые
Скитаясь, не имел он кров,
Но стал для фарисеев целью
И тот же путь учеников:
То казематы, - то ущелья,
А позже храмы и кресты
С изысканою позолотой...
На площадях же тем костры –
Кто мужественно вышел против...
Музика средних веков, лекгие ударнички.
Мартин Лютер
АКТ 1
Сцена закрита. На авансцені колом стоїть гурт (3-5) людей-селян-горожан, неголосно гомонять між собою, жестикулюють, не звертаючи уваги навколо. Один з них, що повернутий до залу спиною, тримає торбу з речами, потім кладе торбу на землю коло ніг і продовжує розмову з іншими, вже з жестами. Заходить двоє людей збоку, не підходячи ще до гурту, зупиняються, розмовляють голосно між собою.
Перший А я тобі кажу, що ти неправий! Нічого мені Бог не зробить!
Другий Зробить, та ще й як! У пеклі горітимеш! Біблія говорить «Не кради»!
Перший Так вже одразу ж і у пеклі!
Другий А як ти думав? Красти — це є гріх!
Перший Нічого ти не розумієш. Усі ми грішні — я, ти, вони (показує широким жестом на зал). Чи неправду скажеш, чи подумаєш лихе, чи вкрадешь щось — все це є гріх. Але ніхто у пеклі не горить — бо всі мають гроші купити індульгенцію (піднімає руку и потирає пальцями). Тільки в мене немає ні гроша! (вивертає кармани)
Другий То ти ради прощення гріхів збираєшься красти?
Мартин Лютер виходить з протилежного боку сцени, зупиняється, слідкує за подіями.
Двоє прямують через авансцену, минаючи гурт людей. Порівнявшись з гуртом, перший нахиляється и підіймає торбу з-під ніг чоловіка з гурту і продовжує шлях зі сцени. Гурт людей не реагує. Перший показує торбу другому.
Перший Та й всі діла! Ось подивлюсь, що вкрав, та й понесу на базар. Попродаю усе, а на вторговані гроші куплю індульгенцію — а на залишок ще й випью!
Перший і другий підходять до краю сцени, зупиняються, дивляться на Мартина Лютера. Одночасно Мартин Лютер виходить наперед і підіймає руки до неба, говорячи голосно.
Мартин Лютер Боже! Невже то Ти повелів продавати індульгенції? Невже за Твою жертву треба платити гроші духовенству? Невже ти більше не є Головою Церкви?!
Мартин Лютер сідає (за стіл), бере аркуш паперу і пише щось.
Другий Ось! (Показує рукою на Мартина Лютера) Оцей чоловік погодився б зі мною!
Перший (Перебераючи речі в торбі, говорить до себе) Штани, штани, ще штани… Дивись, який багач! Три пари штанів у однієї людини! Оце, мабуть, через нього трапилось, що про бідних говорять, що вони «без штанів» ходять!
Другий Ти вкрав у чоловіка його речі та ще й звинувачуеш його?! Дивись, у пеклі на тебе чекає ще більший вогонь! Віддай тому чоловіку його торбу і прикуси язика!
Перший Якщо я вже так нагрішив, то тим більше мені потрібні гроші, щоб купити індульгенцію, щоб простилися мені мої гріхи.
Другий А як же той чоловік? Він же втратив своє майно!
Перший Мені здається, що в того товстосума знайдуться гроші заплатити за прощення його гріхів. До речі, моя індульгенція нічим не буде відрізнятися від його індульгенції!
Другий Цікаво , що б на це відповів отой шукач правди? (Показуючи рукою на Мартина Лютера)
Перший Отой фанатик?! Яке мені діло, що він думає? Він навіть не знає, що Головою Церкви є Папа Римський!
Мартин Лютер встає, бере списаний аркуш пареру і вішає його на стовбі. Потім понурює голову, уходить зі сцени разом з гуртом, в різні боки. Перший і другий підходять, читають.
Другий Нарешті! Бог змилувався над нами — з’явився чоловік, що шукає справедливості!
Перший Але він її не діждеться — за ці 95 тезисів його, скоріш усього, спалять на кострі, як інших фанатиків!
Перший і другий уходять зі сцени.
n
АКТ 2
Сцена відкривається — це приміщення суду. Сидить на троні єпископ-суддя, навколо нього сидять поважні священники. Перед ними стоїть Мартин Лютер.
Єпископ Відречись від своїх слів!
М. Лютер Не можу!
Єпископ Зречись усьго, що ти написав в своїх книжках!
М. Лютер Моя совість не дозволяє мені цього зробити!
Священик 1 Ти підняв п’яту на Святу Церкву!
М. Лютер Я лише указав на недоліки духовенства!
Священик 2 Ти підриваєшь авторитет Святого Папи Римського!
М. Лютер Я лише бажаю повернути авторитет Святого Господа Бога!
Священик 3 Ти зневажаешь Святу Латинську Біблію!
М. Лютер Я лише переклав її на нашу мову, щоб люди могли нарешті розуміти її!
Єпископ Чому ти засуджуєшь індульгенції?
М. Лютер Бо ніхто не може бути посередником між людьми та Богом — ні я, ні ви, ні Папа Римський. Тільки один Ісус Христос є нашим посередником. Тільки Він може прощати наші гріхи, і робить це Він безкоштовно. Бог написав це у Своєму Слові, і воно говорить до мене через мою совість. А діяти наперекір совісті і нерозумно, і небезпечно.
Єпископ Чому ти не хочешь підкоритися нам?
М. Лютер Я підкоряюся одному лише Богові.
Голос Ісуса Отже, кожного, хто Мене визнає перед людьми, того перед Небесним Отцем Моїм визнаю й Я. Хто ж Мене відцурається перед людьми, того й Я відцураюся перед Небесним Отцем Моїм. (Матвiя 10:32-33).
Занавес
Різдвяна музика, тихенько
Автор 1
Прихід Ісуса Христа змінив долі мільонів людей у минулому, змінює нині і ще буде змінювати у майбутньому аж до Його другого Приходу. Він може змінити і твоє життя теж.
Автор 7
Кличе Бог тебе голосом істини
Заклик цей ще в дитинстві звучав,
Ти ж хотів, доб в житті урочистому
Рай земний і без вір настав
Без Христа світ пронизаний холодом,
Та його обіцянки пусті
Найважлива не згублену молодість
Навернути на правди путі!
У становищі сина заблудного
Зірку ти Віфлеємську знайди
І звернися, любов‘ю розбуджений
„Мене грішника, Боже, прости!”
| Автор: | Ю. Бондаренко, В. Шупортяк, Б.Мичка |
Редакция: | оригинальная |
| Оценка: |  |
Голосов: | 0 |
| Дата публикации: | 2005-05-20 |
Опубликовал: | Yuliya Bondarenko |
|
|
| ИНФОРМАЦИЯ |
|
 |
| ФУНКЦИИ |
|
|
| СИСТЕМА ЧИСТКИ |
| Если вы заметили любого рода ошибку в тексте, пожалуйста, выделите этот отрывок и нажмите Ctrl+Enter. Мы проверяем каждый ваш сигнал! Спасибо за вашу помощь! |
|
|
|
© 2008 Uucyc.ru
O Ніч Свята
